"Заповідними стежками Вінниччини"
2 января 2006
Упродовж останніх століть територія області зазнала значного антропогенного впливу, що призвело до втрати натуральних ландшафтів та природних комплексів. Принципи гармонії співіснування людини і навколишнього середовища виявилися порушеними.
Однією з умов поліпшення екологічного стану в області є збереження природного стану територій, заповідання наявних ділянок дикої природи.
На Вінниччині відсутні вищі категорії природно-заповідного фонду: біосферні заповідники, національні природні парки, природні заповідники та регіональні ландшафтні парки, метою створення яких є збереження зникаючих видів флори та фауни, а також відтворення і охорона природного (дикого) стану розвитку екосистем. Основними категоріями є заказники, пам'ятки природи, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення та заповідні урочища.
Станом на 31.12.2004 р. під охороною знаходиться 338 територій та об'єктів загальнодержавного і місцевого значення, які займають площу 23841,3 га, що становить 0,89% від загальної площі області.
Існуюча мережа природно-заповідного фонду Вінницької області не забезпечує в достатній мірі збереження біологічного різноманіття.
На виконання Закону України "Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 200-2015 роки" та відповідно до Закону України "Про екологічну мережу України" у Вінницькій області вже тривалий час спеціалістами Державного управління екології та природних ресурсів у Вінницькій області, разом з співробітниками Інституту ботаніки ім. М. Холодного НАН України, співробітниками Вінницького обласного краєзнавчого музею проводиться робота щодо збереження флори і фауни, окремих ландшафтів і геологічних утворень, що стали рідкісними та зникаючими на теренах області. На особливу увагу заслуговує участь школярів у визначенні місць зростання рідкісних та зникаючих видів рослин, що занесені до Червоної книги України та області.
Цінність лісів Чечельницького держлісгоспу довгий час залишалась недослідженою. Так сталося, що якраз активісти-семикласники станції юннатів, а також екологічних гуртків з Вороновицької та Чечельницької загальноосвітніх шкіл зробили ботанічні відкриття, які стали основою подальших наукових спостережень. В ході дитячої експедиції було виявлено декілька видів рослин, занесених до Червоної книги України. Ряд орхідей, наприклад, зозулині сльози яйцевидні, гніздівка звичайна та декотрі інші донедавна не фіксувались на досліджуваній території.! Але ці рослини розповсюджені й у інших заповідниках України. Справжньою ж ботанічною сенсацією стало виявлення у Червоногреблянському лісництві величезної популяції Бруслини карликової, унікального реліктового виду, який на нашій Землі існує понад 20 млн. років. Адже крім тих декількох тисяч пагонів, які зростають в Чечельницькому лісництві, відомо всього декілька сотень рослин, що зростають в Черкаській області в урочищі "Холодний яр" і у Львівській області". Місцева популяція Бруслини карликової найбільша в Україні і єдина, яка достатня для збереження цього біологічного виду від вимирання. Це відкриття зробила юнната з Вороновиці Тетяна Чарна. Вона першою виявила ці рослини, після чого розпочались наукові дослідження Інституту ботаніки АН України, які дозволили описати наукову цінність даного виду. Вже з першими розвідками стало зрозуміло, що прилегла територія потребує охорони, як об'єкт загальнодержавного значення.
З метою формування елементів регіональної екомережі в південно-західній частині області та пошуку унікальних зразків флори та фауни Вінниччини з кінця 1980, початку 1990-х років розпочалась серія пошукових експедицій.
Так, за фінансової підтримки обласного фонду охорони навколишнього природного середовища 12.05.2004р. співробітниками Вінницького обласного краєзнавчого музею, спеціалістами Інституту ботаніки ім. М.Холодного та спеціалістами відділу заповідної справи Держуправління екології та природних ресурсів Вороною Є.І. та Коконовою І.М. проведено обстеження степових фітоценозів з метою визначення перспективних для заповідання територій для формування елементів регіональної екологічної мережі на місцевому рівні. Для дослідження в 2004 році було обрано Ямпільське Придністров'я. Добре збережені ділянки степової рослинності на схилах долини річки Дністер, які характеризуються високим ступенем флористичного багатства та різноманітності. В результаті проведених досліджень, виявлено п'ять ділянок, які представляють науковий інтерес та ввійдуть до природних ядер регіональної екологічної мережі. Крім того, обстежені території по долинах річок Дністер, Марківка, Вільшанка з метою встановлення екологічних коридорів між вищезазначеними об'єктами.
Невдовзі після цього, 19-20.08.2004 р., спеціалістами відділу заповідної справи Держуправління спільно з місцевими краєзнавцями та співробітниками Вінницького обласного краєзнавчого музею проведено виїзне обстеження р. Мурафа від витоків до гирла для підготовки наукового обґрунтування зі створення природного ландшафтного парку "Мурафа" Під час роботи відзнято відеоматеріали для підготовки науково-популярного фільму.
Аби довести до відома громадськості міста і області результати проведеної роботи щодо розвідки і формування екомережі на Вінниччині, а також інформацію щодо поширення в області заповідної флори і фауни, у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї заплановано проведення виставки "Заповідними стежками Вінниччини".
В найближчій перспективі планується створення Національного природного парку "Південне Поділля" у Тростянецькому та Чечельницькому районах. Створення Національного природного парку "Південне Поділля" сприятиме відновленню чисельності, збереженню генофонду рідкісних та типових рослин. Особливий інтерес представляють види, які є тут на межі поширення, а в лісових масивах утворюють чисельні популяції - це явір, берека, цибуля ведмежа, скополія карніолійська, підсніжник білосніжний.
Степова рослинність, яка збереглася на схилах Ямпільського Придністров'я, має лучно - степовий характер. На степових ділянках зростає один з найбільш рідкісних для всієї території України вид, занесений до "Червоної книги України "- відкасник татарниколистий. Це унікальна знахідка для Вінниччини.. Популяція збільшується, утворюючи групи. Відкасник татарниколистий зустрічається ще лише на Львівщині ("Касова гора"), проте там його популяція значно менша.
На досить крупних схилах долини Дністра та його приток Вільшанки і Марківки, які через особливості геоморфологічних та ландшафтних умов виявилися непридатними для господарського використання, збереглися у доброму стані ділянки степової рослинності, представлені переважно формаціями ковили волосистої, ковили найкрасивішої (угруповання занесені до Зеленої книги України), а також бородачу звичайного, рідше костриці валіської та осоки низької (угруповання занесені до Зеленої книги України).
По схилах долин відслонюються вапняки та пісковики з характерними рослинними комплексами, утвореними аспленієм муровим, очитком шестирядним, барвінком трав'яним. В угрупованнях цілий ряд видів, занесених до Червоної книги України: ковила волосиста, ковила найкрасивіша, сон чорніючий, молочай густоволохатоплодий. Чебрець Маршаллів, вероніка лежача, шавлія поникла, перстач пісковий, костриця валіська, талабан польовий, горицвіт весняний - типові види степового різнотрав'я, які зростають на цій території, вражають своїм різноманіттям.
Таким чином, з огляду на інтенсивність використання природних ресурсів у районі, першочерговим завданням є заповідання обстежених ділянок. Це значно підвищує флористичну, фітоценотичну рідкісність та репрезентативність природно-заповідної мережі області.
|
