Рівень забруднення атмосфери, як відомо, визначається, з одного боку — характером потенціальних джерел забруднення, з другого боку — метеорологічними умовами, впливаючи на переміщення і розсіювання домішок в атмосфері.^1,3,7 Основу джерел забруднення повітряного басейну Вінниці складають промислові комплекси міста: підприємства хімічної, легкої та харчової промисловості. Значний розвиток в місті одержали машинобудівна, приладобудівна, промисловість будівельних матеріалів та інше. Промислові підприємства в основному зосереджені в північному та східному промислових районах міста. Одним з головних джерел викидів шкідливих речовин в атмосферу міста є ВО «Хімпром», м'ясокомбінат, завод тракторних агрегатів, ДПЗ-18, асфальтобетонний завод (АБЗ), завод керамзитового гравію. Серед викидів цих заводів — пил мінеральних добрив, синтетичних миючих порошків, окисли азоту, сірки, фтористі сполуки, аміак та ін. Всього промисловими підприємствами в атмосферу міста викидається більше 100 найменувань шкідливих речовин.

Місто частково охоплено централізованим тепло забезпеченням, яке теж є забруднювачем атмосферного басейну, особливо такими речовинами як сажа, пил. Сюди слід віднести підприємства: Вінницьке підприємство теплових мереж (ПТМ), ТЕЦ хімзаводу, міськтепломережа, котельня ДПЗ-18, ВО «Маяк» та ін.

Справжнім лихом для повітряного басейну міста став його автомобільний транспорт. Відповідно перспективному плану розвитку міста тільки парк легкових автомобілів до 2000 р. виросте в 4 рази.

Збільшенню викидів шкідливих речовин в атмосферу від автотранспорту сприяє наявність в центральній частині міста 8 великих автопідприємств, центрального автовокзалу. Крім місцевого легкового і вантажного транспорту здійснюється транзитний рух міжміського автотранспорту. Цей вид транспорту практично рухається по всіх вулицях міста, і особливо по таких вузьких вулицях як Фрунзе, Чекістів, Першотравнева, Свердлова та ін.

Основна відмінність газового складу повітря Вінниці від сільського — це присутність в міській атмосфері забруднюючих речовин надто високої концентрації. Звичайно, сільське повітря теж не є чистою газоподібною сумішшю із азоту, кисню, вуглекислого газу та ін. В ній можна виявити продукти розпаду рослин, тверді частинки підняті вітром з верхнього шару ґрунту. Проте в атмосфері міста можна знайти не тільки вказані забруднюючі частинки, гази, але й такі домішки, які пов'язані з діяльністю людини.^4,5

Основними забруднюючими речовинами, що викидаються в атмосферу міста промисловими підприємствами і автомобільним транспортом є такі гази як діоксид сірки, окисли азоту, окисли вуглецю, фтористі сполуки тощо. Крім того, в повітрі міститься велика кількість твердих частинок — аерозолів.

Викинуті в атмосферу промислові відходи не пасивні, вони приймають участь в багатьох хімічних взаємодіях. Деякі забруднюючі речовини являються каталізаторами, що прискорюють хімічні реакції. Під впливом сонячної радіації відбувається утворення озону і фотохімічного смогу. Про виникнення смогу в Вінниці вказувалось у пресі.

Спостереження за станом забруднення повітряного басейну здійснюється спеціалістами Вінницького обласного центру по гідрометеорології на двох стаціонарних постах відбору проб повітря ПОСТ-1 (Київське шосе) та ПОСТ-2 (Немирівське шосе), лабораторіями санепідемслужби (СЕС) і промислових підприємств. СЕС проводить підфакельні спостереження (ВО «Хімпром», асфальтобетонний завод, завод керамзитового гравію). Самостійно такі види робіт здійснюють підприємство ВО «Хімпром», завод тракторних агрегатів, завод 60-річчя Жовтня.

Звичайно в районі підприємств міста максимальна концентрація перевищує граничнодопустиму концентрацію (ГДК) по окислах азоту в 4,4 рази, по пилу в 2,6 рази, по окислу вуглецю в 1.6 рази.

Найбільше забруднення повітря пилом, окислами вуглецю спостерігається в районі асфальтобетонного заводу, сірчаними ангідридами і окислом азоту — в районі хімзаводу.

Розглянемо динаміку забруднення повітряного басейну міста за період з 1980 по 1989 рр.

Протягом перших п’яти років (1980-1984 рр.) рівень забруднення тільки пилом збільшувався в 1982-1983 рр., і лише в 1984 р.— кількість його над містом зменшилась. Знизився до кінця п’ятирічки і рівень забруднення окислом вуглецю, сірчаною кислотою. Рівень концентрації окислу азоту над Вінницею залишався без зміни (табл. 1).

Таблиця 1. Середні і максимальні значення концентрації (мг/м³) домішок в атмосфері м. Вінниці.

Для найбільш забрудненої частини міста (Замостянський район) групою нормування ГДК було визначено за п’ятирічку фонові забруднення шкідливими речовинами. В табл. 2 подані значення фонових концентрацій (мг/м³) різних речовин. Із таблиці випливає, що фонові забруднення в той час найбільшого промислового Замостянського району в 2-4 рази були вищі ніж в інших районах міста.

Таблиця 2. Фонові концентрації (мг/м³) шкідливих речовин.

Значно збільшена концентрація пилу в цьому районі міста. Причиною такого стану є не тільки промислові підприємства Замостя, але й західно-східне переміщення повітряних мас, які сприяють переносу пилу із західної і центральної частини міста в східну. По місту рівномірно розподілені окисли вуглецю (1,5 мг/м3).

Хімлабораторіями підприємств з допомогою підфакельних спостережень було визначено, що промислові підприємства в повітряний басейн міста викидають 8 найбільш шкідливих речовин.

Речовини	ГДК, мг/м3	Клас небезпечності
Діоксид азоту	0,085	2
Сірчастий ангідрид	0,500	2
Сірчана кислота	0,300	2
Пил неорганічний	0,500	3
Окис вуглецю	5,000	4
Аміак	0,200	4
Бензин	5,000	4
Ацетон	0,350	4

Таблиця 3. Викиди в атмосферу міста шкідливих речовин (мг/м³) та їх клас небезпечності.

За період з 1980 по 1984 рр. а атмосферу міста щорічно викидалось 89,8 тис. тон шкідливих речовин (табл. 4), із них на долю промислових об'єктів (стаціонарних джерел забруднення) приходилось 27%, решта забруднень надходило від автотранспорту (73%).

Від стаціонарних джерел більше всього забруднюється атмосфера міста сірчистим ангідридом (6,9 тис. тон/рік) і твердими речовинами (6,6 тис. тон/рік).

Речовини	Від стаціонарних джерел	Від автотранспорту	Всього  по місту
Оксид вуглецю	3,4	51,9	55,3
Діоксид азоту	3,7	2,6	6,3
Вуглеводні	1,0	11,1	12,1
Діоксид сірки	6,9	-	6,9
Тверді	6,6	-	6,6
Всього викидів	21,6	65,6	87,2

Таблиця 4. Викиди шкідливих речовин (тис. тон/рік) по місту з 1985 по 1989 рр.

В табл. 5 подані сумарні викиди забруднюючих речовин за період з 1985 по 1989 рр. Із цієї таблиці випливає, що за другу п'ятирічку завдяки проведенню різного роду міроприємств (організаційні, інженерно-технічні, технологічні тощо), забруднення від стаціонарних джерел та автотранспорту скоротились відповідно на 8,9 і 3,0 тис. тон/рік. Як і в попередню п'ятирічку і тут автотранспорт забруднював Вінницю в 3,2 рази більше ніж заводи, фабрики, котельні.

Джерело забруднення	1985	1986	1987	1988	1989	Середні
Стаціонарне	21,5	19,0	18,7	16,3	12,6	17,6
Автотранспорт	55,9	56,0	57,0	57,2	52,9	55,8
Всього по місту	77,4	75,0	75,7	73,5	65,5	73,4

Таблиця 5. Сумарні викиди забруднюючих речовин (тис. тон/рік) по місту з 1985 по 1989 рр.

Загальна кількість викинутих шкідливих речовин в атмосферу міста по підприємствах у 1985-1989 рр. представлена в табл. 6.

Підприємства	Викиди, т/рік					ГДВ
	1985	1986	1987	1988	1989
1. Хімзавод	12624,3	11207,9	10900,0	8476,4	4200,9	4200,9
2. ДПЗ-18	618,9	384,9	400,0	381,6	587,6	216,0
3. Завод тракторних агрегатів	517,3	478,2	500,0	313,9	302,2	246,9
4. ВЗРТА	541,0	356,8	-	538,3	472,8	386,7
5. Завод ім.60-річчя Жовтня	469,0	468,9	500,0	468,8	375,0	283,7
6. М'ясокомбінат	410,4	432,6	-	87,9	80,6	80,4
7. Завод ЗБК	244,6	244,6	244,6	244,6	244,6	33,8
8. Вінтепломережа	165,4	288,3	-	276,2	260,9	351,1

 

Таблиця 6. Щорічні викиди забруднюючих речовин в атмосферу підприємствами міста (тон/рік). 

Із цієї таблиці виходить, що головні підприємства-забруднювачі (ВО «Хімпром», завод тракторних агрегатів, ВЗРТА, м'ясокомбінат) за вказаний період скоротили щорічні викиди. Якщо ВО «Хімпром» скоротив викиди в атмосферу шкідливих речовин до рівня ГДВ (4200,9 тон/рік), то Вінницька тепломережа — на 30,2 тон нижче ГДВ.

В місті, як і раніше, значними забруднювачами повітряного басейну залишився ДПЗ-18. Цей завод викидав в 1989 р. шкідливих речовин в 2,7 рази більше ніж передбачено ГДВ. Завод ЗБК постійно викидає в атмосферу забруднень в 7,2 рази більше ГДВ. Звідси можна зробити висновок, що на цих підприємствах не проводились серйозні заходи по скороченню викидів забруднюючих речовин.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ланберг Г. Е. Климат города. — Л., 1983. — С. 23-47.
2. Півошенко І. М. Вінниці — чисте повітря // Вінниц. правда. — 1990. — 26 січ.
3. Півошенко І. М. Екологічні проблеми повітряного басейну Вінниці // Сучасні географічні проблеми Української РСР. — К., 1990. — С. 33-34.
4. Приймак А. В. и др. Методы и средства контроля загрязнения атмосфери. — К., 1980. — С. 286.
5. Руководство по контролю загрязнения атмосфери. — Л., 1979. — С.447.
6. Охрана атмосфери и предельно-допустимые выбросы вредных веществ в атмосферу города Винницы: Сводный том. — С. 71. (Машинопис).
7. Йорк К., Корнер С. Загрязнение воздуха: Источники и контроль. — М., 1980. — С. 432.