Саме такий підхід спостерігається при підготовці майбутніх вчителів географії і біології в Вінницькому педагогічному інституті.

Вивчаючи властивості географічного середовища, їх просторові відмінності і місцеві особливості, які позначаються позитивно чи негативно на здоров'ї населення, доводиться в тій чи іншій мірі стикатися з питанням взаємодії людини і природи. Виникає в зв'язку з цим необхідність пізнання законів впливу географічного середовища на здоров'я населення, що необхідно для вирішення важливого практичного завдання — створення оптимальних умов життя, праці і відпочинку людей, збереження і зміцнення їх здоров'я в різних районах нашої країни.

Навколишнє середовище і здоров'я населення — одна з основних проблем, дослідженням якої присвятила себе медична географія.

При вивченні, в тій чи іншій мірі, вплив окремих компонентів географічного середовища на здоров'я людини виникають можливості медичного прогнозування (передбачення), сприятливого чи негативного впливу на здоров'я населення. Це дає можливість вести цілеспрямовану роботу по профілактиці і викоріненню окремих захворювань нозологічних форм, шляхом перетворення природи і найбільш раціональної організації медичного обслуговування населення на цих територіях.

Кафедра географії Вінницького педагогічного інституту вже протягом декількох років проводить послідовно медико-географічні дослідження розповсюдження окремих захворювань на території області.

Ці дослідження проводяться за такими напрямками:

а) медико-географічна оцінка окремих компонентів природних факторів (кліматичних, ґрунтових, радіаційного режиму та ін.);
б) медико-географічне вивчення ландшафтів;
в) вивчення географії окремих захворювань на території області і створення карт їх розповсюдження;
г) розробка спеціальних медико-географічних карт, які повністю відображають вплив природних і соціально-економічних факторів на здоров'я населення;
д) розробка медико-географічних прогнозів для органів охорони здоров'я області.

В даній роботі лише на прикладі медико-географічних досліджень розповсюдження захворювань жовчнокам’яної хвороби і зобу відображено невеликий досвід цих досліджень.

Вихідними даними для цих досліджень стали вивчення спеціальної наукової літератури і, на основі цього, збір спеціальної статистичної інформації.

На основі вивчення літературних джерел було встановлено, що сприятливими факторами для розвитку жовчнокам’яної хвороби є багате жирами або надмірне харчування, малорухомий спосіб життя (Ногаллер А. М., 1969). Основними агентами при утворенні каменів в організмі є кальцій, магній, калій, натрій і фтор (Губергриц А. Я., 1973; Масевич У. Г., Рисе С. М., 1975), вплив метеорологічних умов, зокрема, температурного режиму (Бей П. И., 1976; Кадыров У. 3., 1970).

Була зібрана статистична інформація по захворюванню жовчнокам’яною хворобою по Вінницькій області за період 1980-1989 рр. в абсолютних і відносних показниках (на 10 тис. населення). За цими показниками створена карта захворювання жовчнокам’яною хворобою. Аналізуючи цю карту, можна помітити, що сама низька захворюваність спостерігається в Теплицькому районі — 73,3, а сама висока в Ямпільському і Погребищенському відповідно 160,8 і 151,9 випадків на 10 тис. населення.

Встановлено також, що за цей період діти до 14 років хворіли жовчнокам’яною хворобою в 19-35 разів рідше, ніж дорослі. Ця тенденція зберігалась протягом всього досліджуваного періоду і надалі, очевидно, не зміниться. Не дивлячись на наявність постійного росту захворювання можна відмітити, що з кожним роком відсоток дитячого захворювання зменшується по відношенню до всіх випадків захворювання, хоча кількісні показники підвищуються.

Це дає можливість зробити висновок, що жовчнокам’яна хвороба є переважно хворобою дорослих і проявляється в основному після 20-30 років.

В процесі дослідження зібрана статистична інформація по кількості споживання жирів і їх калорійності за період 1985-1989 рр. На основі цих даних складена карта споживання жирів по районах Вінницької області (в середньому ккал на 1 жителя вдень).

Аналізуючи карту споживання жирів можна помітити, що самий високий калораж споживання жирів спостерігається у Вінницькому, Козятинському, Погребищенському, Томашпільському і Крижопільському районах і складає більш 700 ккал на 1 жителя вдень.

Якщо порівняти карту калорійності споживання жирів по районах Вінницької області з картою захворювання жовчнокам’яною хворобою, то в багатьох випадках існує між цими показниками певна залежність (Вінницький, Погребищенський, Томашпільський і Крижопільський райони).

Для дослідження розповсюдження жовчнокам’яної хвороби на території області зібрана інформація по вмісту Са, Mg, Na+К в питній воді. На основі цих даних складені відповідні карти.

З метою вивчення впливу кліматичних факторів на розповсюдження захворювання зібрана, зокрема, інформація про температурний режим області.

Для оцінки впливу кліматичних факторів (а саме температури), калорійності споживання жирів і вмісту Са, Mg, Na+К в питній воді на захворювання жовчнокам’яною хворобою в області нами використаний метод множинної кореляції.

Дослідження проводились за такою програмою. Розглядались 4 варіанти взаємозв'язку захворювання жовчнокам’яною хворобою, температурою повітря, калорійністю споживання жирів і вмістом Са, Mg, Na+К в питній воді:

1. Між захворюванням жовчнокам’яною хворобою, споживанням жирів і температурою повітря.
2. Між захворюванням жовчнокам’яною хворобою, споживанням жирів і вмістом Mg в питній воді.
3. Між захворюванням жовчнокам’яною хворобою, споживанням жирів і вмістом Са в питній воді.
4. Між захворюванням жовчнокам’яною хворобою, споживанням жирів і вмістом Na+К в питній воді.

Розглянемо, наприклад, більш детально варіант взаємозв'язку залежності захворювання жовчнокам’яною хворобою, споживання жирів і температури повітря. На основі статистичних даних складена таблиця взаємозв'язку (табл.1).

Таблиця 1. Взаємозв'язок між жовчокам'яною хворобою, калорійністю, споживання жирів і температурою повітря. 

Припустимо, що між захворюванням жовчнокам’яною хворобою, споживанням жирів і температурою повітря існує прямий лінійний зв'язок. Вираженням цього зв'язку є лінійне рівняння:

У — захворювання жовчнокам’яною хворобою;
А₀, А₁, А₂ — параметри рівняння зв'язку, які потрібно встановити;
Х₁ — споживання жирів (в ккал);
Х₂ — температура повітря (градуси Цельсія).

Обчислення параметрів кореляційного рівняння проводиться з допомогою способу найменших квадратів складанням системи трьох нормальних рівнянь:

Дані для вирішення системи рівнянь наведені в таблиці 1. Обчислені параметри А0, А1 і А2 підставимо в нормальне рівняння зв'язку і одержимо