Вінницький краєзнавчий музей - Початок
Неофициальный сайт музея
Перельмутер Ю. Г., Сливка П. М., Півошенко...
Разделы



Музеи России




Рейтинг@Mail.ru

СтатьиНаучные работыПодільська старовина 1993р. ( 57 ел. ) Перельмутер Ю. Г., Сливка П. М., Півошенко...

Перельмутер Ю. Г., Сливка П. М., Півошенко І. М., Паращук Н. В."МЕДИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗПО Перельмутер Ю. Г., Сливка П. М., Півошенко І. М., Паращук Н. В."МЕДИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗПО
18 декабря 2005







Ефективність екологічної освіти залежить перш за все від забезпечення продуманої цілеспрямованої комплексної системи в її здійсненні, від широкого ознайомлення людей ще в школі з усіма її основними аспектами: природничо-науковим, економічним, юридичним, оздоровчо-гігієнічним, морально-стичним і науково-пізнавальним.

Саме такий підхід спостерігається при підготовці майбутніх вчителів географії і біології в Вінницькому педагогічному інституті.

Вивчаючи властивості географічного середовища, їх просторові відмінності і місцеві особливості, які позначаються позитивно чи негативно на здоров'ї населення, доводиться в тій чи іншій мірі стикатися з питанням взаємодії людини і природи. Виникає в зв'язку з цим необхідність пізнання законів впливу географічного середовища на здоров'я населення, що необхідно для вирішення важливого практичного завдання — створення оптимальних умов життя, праці і відпочинку людей, збереження і зміцнення їх здоров'я в різних районах нашої країни.

Навколишнє середовище і здоров'я населення — одна з основних проблем, дослідженням якої присвятила себе медична географія.

При вивченні, в тій чи іншій мірі, вплив окремих компонентів географічного середовища на здоров'я людини виникають можливості медичного прогнозування (передбачення), сприятливого чи негативного впливу на здоров'я населення. Це дає можливість вести цілеспрямовану роботу по профілактиці і викоріненню окремих захворювань нозологічних форм, шляхом перетворення природи і найбільш раціональної організації медичного обслуговування населення на цих територіях.

Кафедра географії Вінницького педагогічного інституту вже протягом декількох років проводить послідовно медико-географічні дослідження розповсюдження окремих захворювань на території області.

Ці дослідження проводяться за такими напрямками:

а) медико-географічна оцінка окремих компонентів природних факторів (кліматичних, ґрунтових, радіаційного режиму та ін.);
б) медико-географічне вивчення ландшафтів;
в) вивчення географії окремих захворювань на території області і створення карт їх розповсюдження;
г) розробка спеціальних медико-географічних карт, які повністю відображають вплив природних і соціально-економічних факторів на здоров'я населення;
д) розробка медико-географічних прогнозів для органів охорони здоров'я області.

В даній роботі лише на прикладі медико-географічних досліджень розповсюдження захворювань жовчнокам’яної хвороби і зобу відображено невеликий досвід цих досліджень.

Вихідними даними для цих досліджень стали вивчення спеціальної наукової літератури і, на основі цього, збір спеціальної статистичної інформації.

На основі вивчення літературних джерел було встановлено, що сприятливими факторами для розвитку жовчнокам’яної хвороби є багате жирами або надмірне харчування, малорухомий спосіб життя (Ногаллер А. М., 1969). Основними агентами при утворенні каменів в організмі є кальцій, магній, калій, натрій і фтор (Губергриц А. Я., 1973; Масевич У. Г., Рисе С. М., 1975), вплив метеорологічних умов, зокрема, температурного режиму (Бей П. И., 1976; Кадыров У. 3., 1970).

Була зібрана статистична інформація по захворюванню жовчнокам’яною хворобою по Вінницькій області за період 1980-1989 рр. в абсолютних і відносних показниках (на 10 тис. населення). За цими показниками створена карта захворювання жовчнокам’яною хворобою. Аналізуючи цю карту, можна помітити, що сама низька захворюваність спостерігається в Теплицькому районі — 73,3, а сама висока в Ямпільському і Погребищенському відповідно 160,8 і 151,9 випадків на 10 тис. населення.

Встановлено також, що за цей період діти до 14 років хворіли жовчнокам’яною хворобою в 19-35 разів рідше, ніж дорослі. Ця тенденція зберігалась протягом всього досліджуваного періоду і надалі, очевидно, не зміниться. Не дивлячись на наявність постійного росту захворювання можна відмітити, що з кожним роком відсоток дитячого захворювання зменшується по відношенню до всіх випадків захворювання, хоча кількісні показники підвищуються.

Це дає можливість зробити висновок, що жовчнокам’яна хвороба є переважно хворобою дорослих і проявляється в основному після 20-30 років.

В процесі дослідження зібрана статистична інформація по кількості споживання жирів і їх калорійності за період 1985-1989 рр. На основі цих даних складена карта споживання жирів по районах Вінницької області (в середньому ккал на 1 жителя вдень).

Аналізуючи карту споживання жирів можна помітити, що самий високий калораж споживання жирів спостерігається у Вінницькому, Козятинському, Погребищенському, Томашпільському і Крижопільському районах і складає більш 700 ккал на 1 жителя вдень.

Якщо порівняти карту калорійності споживання жирів по районах Вінницької області з картою захворювання жовчнокам’яною хворобою, то в багатьох випадках існує між цими показниками певна залежність (Вінницький, Погребищенський, Томашпільський і Крижопільський райони).

Для дослідження розповсюдження жовчнокам’яної хвороби на території області зібрана інформація по вмісту Са, Mg, Na+К в питній воді. На основі цих даних складені відповідні карти.

З метою вивчення впливу кліматичних факторів на розповсюдження захворювання зібрана, зокрема, інформація про температурний режим області.

Для оцінки впливу кліматичних факторів (а саме температури), калорійності споживання жирів і вмісту Са, Mg, Na+К в питній воді на захворювання жовчнокам’яною хворобою в області нами використаний метод множинної кореляції.

Дослідження проводились за такою програмою. Розглядались 4 варіанти взаємозв'язку захворювання жовчнокам’яною хворобою, температурою повітря, калорійністю споживання жирів і вмістом Са, Mg, Na+К в питній воді:

1. Між захворюванням жовчнокам’яною хворобою, споживанням жирів і температурою повітря.
2. Між захворюванням жовчнокам’яною хворобою, споживанням жирів і вмістом Mg в питній воді.
3. Між захворюванням жовчнокам’яною хворобою, споживанням жирів і вмістом Са в питній воді.
4. Між захворюванням жовчнокам’яною хворобою, споживанням жирів і вмістом Na+К в питній воді.

Розглянемо, наприклад, більш детально варіант взаємозв'язку залежності захворювання жовчнокам’яною хворобою, споживання жирів і температури повітря. На основі статистичних даних складена таблиця взаємозв'язку (табл.1).

 

 Роки

Захворювання

жовчокам. хво-

робою (У)

 Споживання

жирів

1

 Температу-

ра повітря

2

Х1У Х2У Х1Х2 Х12 Х22 У2 
 1985 112,88580,9 5,9     65572 665,99 3427,31 337444,81 34,81 12742 
 1986 124,78589,2 7,4    73520,4 923,37 4360,08 347156,65 54,76 15570 
 1987 134,31621,35,1    83446,8684,98 3168,63 386013,69 26,01 18039 
 1988 143,62629,4 7,1    89676,3 1019,7 4468,74 396144,35 50,41 20627 
 1989 186,76646,9 7,3    120815 1363,3 4722,37 418479,61 53,29 34879 
 Всього 702,353067,7 32,8    433030,5 4657,39 20147,13 1885239,11 219,28 10413134 
 Середнє 140,47613,54 6,56    86606  4029,43 377047,82   

Таблиця 1. Взаємозв'язок між жовчокам'яною хворобою, калорійністю, споживання жирів і температурою повітря. 

Припустимо, що між захворюванням жовчнокам’яною хворобою, споживанням жирів і температурою повітря існує прямий лінійний зв'язок. Вираженням цього зв'язку є лінійне рівняння:

У = А0 + А1Х12Х2, де

У — захворювання жовчнокам’яною хворобою;
А0, А1, А2 — параметри рівняння зв'язку, які потрібно встановити;
Х1 — споживання жирів (в ккал);
Х2 — температура повітря (градуси Цельсія).

Обчислення параметрів кореляційного рівняння проводиться з допомогою способу найменших квадратів складанням системи трьох нормальних рівнянь:

∑Y = nA0 + А1∑Х12∑Х2
∑X1Y = А0∑Х11∑Х1+A2∑X1X2
∑X2Y = А0∑Х21∑Х1Х2+A2∑X1X2

Дані для вирішення системи рівнянь наведені в таблиці 1. Обчислені параметри А0, А1 і А2 підставимо в нормальне рівняння зв'язку і одержимо

У = 142,93 - 0,0011Х1 - 0,27Х2
 
Воно вказує на взаємозв'язок між захворюванням жовчнокам'яною хворобою (У), споживанням жирів (Х1) і температурою повітря (Х2).
 
Параметр А0= 142,93 — це середня вирівняна захворювання жовчнокам’яною хворобою (якщо показники споживання жирів і температури повітря дорівнюють 0).
 
Параметр А2 =- 0,27 говорить про збільшення (якщо Х2 — від'ємне або зменшення (якщо Х2 — додатне) захворювання жовчнокам’яною хворобою при зміні показника температури.
 
Параметр А1 =-0,0011 свідчить про те, що калорійність споживчих жирів на території Вінницької області на розповсюдження жовчнокам’яної хвороби впливає дуже слабо. 
 
Розглянемо в цьому варіанті три випадки взаємозв'язку:
 
1) між захворюванням жовчнокам’яною хворобою і споживанням жирів;
2) між захворюванням жовчнокам’яною хворобою і температурою повітря;
3) між споживанням жирів і температурою повітря.
 
Для встановлення цих зв'язків були обчислені відповідно лінійні і сукупний коефіцієнти кореляції:
 
ryx1 =0,01 (між захворюванням жовчнокам’яною хворобою і споживанням жирів);
 
ryx2 = 0,01 ( між захворюванням жовчнокам’яною хворобою і температурою повітря);
 
rx1x2 = 0,20 (між споживанням жирів і температурою повітря);
 
Ryx1x2 = 0,01 (сукупний коефіцієнт кореляції між захворюванням жовчнокам’яною хворобою, споживанням жирів і температурою повітря).
 
Одержані дані показують, що на показники захворювання жовчнокам'яною хворобою, споживання жирів і температура повітря мають слабкий вплив. 
 
Аналогічно розглядались і інші варіанти взаємозв'язку. Рівняння У =141,16 +0,0003Х1 -0,028Х2 виражає взаємозв'язок між жовчнокам’яною хворобою (У), споживанням жирів (Х1) і вмістом Мg (Х2) в питній воді.
 
Рівняння У = 0,0008Х1 + 0,012X2 виражає взаємозв'язок між захворюванням жовчнокам’яною хворобою (У), споживанням жирів (Х1) і вмістом Са в питній воді.
 
Рівняння У = 137,25 - 0,0011Х1 + 0,076Х2 виражає взаємозв'язок між захворюванням (У), споживанням жирів (Х1) і вмістом Na+К в питній воді.
 
Розраховані, як і в першому варіанті, лінійні і сукупний коефіцієнти кореляції вказують на слабкий вплив їх на захворювання жовчнокам’яною хворобою.
 
На основі статистичних даних був побудований графік фактичного захворювання жовчнокам’яною хворобою і захворюванням вирівняним по параболі.
 
В макет таблиці 2 (графи 1 і 2) були занесені статистичні дані про захворювання жовчнокам’яною хворобою по області за 10 років (1980-1989 рр.).
 
 
 
За допомогою цих даних складаємо рівняння зв'язку другого порядку, для чого використаємо рівняння параболи:
 
Ŷx = А0 + А1X+А2Х2 ,де
 

Роки №

п/п (Х) 

Захворюван-

ня жовчнокам.

хворобою(У) 

 Х2 Х3ХХУ Х2У А0=74,92 А1Х=2,07Х А2Х2=0,77Х2 

Ŷx=А01Х+А2Х2=

74,92+2,07Х+0,77Х2 

 1980-169,96  1 1 69,96  69,96
 74,92 2,07 0,77 77,46
 1981-277,7  8 16155,2
  310,4
 74,92 4,14 3,08 82,14
 1982-3108,27  27 81324,81
  974,92
 74,92 6,21 6,93 88,05
 1983-495,47 16  64 256381,88
  1527,52
 74,92 8,28 12,32 95,52
 1984-5 105,8125  125 625529,05
  2645,25
 74,92 10,35 19,25 104,52
 1985-6 112,8836  216 1296677,28
  4063,68
 74,92 12,42 27,72 115,06
 1986-7 124,7849  343 2401873,46
  6114,22
 74,92 14,49 37,73 127,14
 1987-8 134,3164  512 40961074,48
  8595,84
 74,92 16,56 49,28 140,76
 1988-9 143,6281  729 65611392,58  11633,22 
 74,92 18,63 62,37 155,92
 1989-10 186,76100  1000 10000 
1867,6
  18676
 74,92 20,7 77 172,62
 Всього 1159,46385  3025 253337246,3  54611,52    
Таблиця 2. Розрахунок параметрів рівняння параболи і значень Ŷx
 
Ŷx— значення вирівняного захворювання жовчнокамя'ною хворобою, яке потрібно обчислити;
 
А2, А1, А0 — параметри рівняння зв'язку;

X — порядковий номер року.
 
Параметри рівняння зв'язку визначені системою трьох нормальних рівнянь, одержаних на основі теорії найменших квадратів.
 
∑Y = nA0 + А1∑Х+А2∑Х2
∑XY = А0∑Х+А1∑Х2+A2∑X3
∑X2Y = А0∑Х21∑Х3+A2∑X4.
 
де n — число років досліджуваного періоду. Розрахункові величини, що потрібні для складання рівнянь, розміщені в відповідних графах таблиці 2. В результаті вирішення рівнянь одержимо рівняння зв'язку: У = 74,92 + 2,07Х + 0,77Х2. В таблиці 2 наведено вирівняний ряд динаміки захворювання жовчнокам’яною хворобою. За даними фактичного захворювання і вирівняного за рівнянням зв'язку побудований графік. Він свідчить про яскраво виражену тенденцію зростання захворювання.
 
Нами на основі рівняння зв'язку був зроблений розрахунок прогнозу захворювання на 5 років. Захворювання в 1994 році може бути 299,2 випадків на 10 тис. населення. Отже буде спостерігатись ріст захворювання. 
 
Користуватись цими даними можна тільки для приблизних розрахунків і після всебічного аналізу різних факторів і їх впливу на розповсюдження захворювання.
 
З 1986 року, року аварії на Чорнобильській АЕС, певну зацікавленість викликало захворювання зобом, яке відноситься до біохімічних ендемій.
 
Тут, як і в попередніх дослідженнях на основі літературних джерел було встановлено, що температура і її коливання мають постійний вплив на функціональний стан щитовидної залози.
 
Грунт — самий важливий фактор зовнішнього середовища. Різні автори відзначають, що чим багатший грунт йодом, тим менше захворювання зобом серед населення (Фельдман Е. С, 1977).
 
Підвищення радіації веде до зростання захворювання зобом.
 
Виходячи з вищевикладеного нами була зроблена спроба прослідкувати залежність розповсюдження захворювання зобом під впливом природних факторів: температурного режиму, родючості ґрунту і радіації.
 
На основі зібраних статистичних даних були складені карти вмісту гумусу в ґрунті, радіаційного балансу, температурного режиму і розповсюдження захворювання зобом на території Вінницької області.
 
Для встановлення взаємозв'язку між захворюванням зобом і природними факторами також використаний кореляційний спосіб дослідження.
 
Розглядались два варіанти взаємозв'язку: між захворюванням зобом, температурою повітря і радіацією.
 
На основі одержаного в першому варіанті рівняння зв'язку У = 47,88 + 0,06Х1 + 0,08Х2 були обчислені лінійні і сукупний коефіцієнт кореляції. Обчислений сукупний коефіцієнт кореляції Ryx1x2 = 0,52 свідчить про те, що між захворюванням зобом, температурою повітря і вмістом гумусу в ґрунті існує середній зв'язок.
 
В другому варіанті, на основі одержаного рівняння зв'язку У = 57,9 + 0,02Х1 - 0,01X2 обчислені лінійні і сукупний коефіцієнти кореляції. Обчислений коефіцієнтів Rух1x2 = 0,91 свідчить про те, що між захворюванням зобом, температурою повітря і радіацією існує тісний зв'язок. 
 
За даними динаміки захворювання зобом, вирівняної за рівнянням зв'язку У = 25,4 + 7Х - 0,4Х2 , був побудований графік, який вказує на тенденцію зниження в найближчі роки захворювання зобом.
 
Проведені дослідження дозволили зробити певні висновки і дати пропозиції медичним закладам.
 
1. Захворювання жовчнокам’яною хворобою і зобом у Вінницькій області мас повсюдне розповсюдження. Зональність виявилась незначною.
2. Протягом досліджуваного періоду 1980-1989 рр. спостерігалась тенденція зростання захворювання жовчнокам’яною хворобою (майже в 2,5 раз) і зниження до кінця періоду захворювання зобом.
3. Жовчнокам’яна хвороба в Вінницькій області — це хвороба дорослих.
4. На рівень захворювання жовчнокам'яною хворобою в Вінницькій області вживання жирів, вміст Mg, Са, Na+К в питній воді має дуже незначний вплив.
5. Між захворюванням зобом, температурою повітря і радіацією існує тісний зв'язок; між захворюванням зобом, температурою повітря і вмістом гумусу в ґрунті існує середній зв'язок.
6. В найближчі роки спостерігається тенденція значного зростання жовчнокам’яної хвороби і зниження захворювання зобом.
7. З метою профілактики захворювання жовчнокам’яною хворобою необхідно дотримуватись правильного режиму харчування, режиму праці і відпочинку, достатнього сну і перебування на свіжому повітрі, занять фізкультурою.
 
При значних коливаннях температури і погіршенні радіаційної обстановки необхідно посилити профілактичну роботу серед населення.
 
ЛІТЕРАТУРА

1. Бей П. И. Частота воспалительпых заболеваний желчного пузиря и поджелудочной железы и влияние метеорологических факторов // Вопросы зкспериментальной и клинической гепатологии: Тез. докл. респ. конф. — Тернополь, 1976. — С. 150-151.
2. Берлянт А. М. Образ пространства: Карта и информация. — М., 1986. — 120 с.
3. Губергриц А. Я. Болезни желчных путей. — М.. 1973.
4. Ефимов Л. С. Эндокринология. — К., 1983.
5. Кадыров У. З. О роли различных отделов тонкого кишечника в регуляции желчеивыделения // Функции организма в жарком климате. — Ташкент. 1970. — С. 188-192.
6. Ройченко Г. И., Глущук Н. М. Гумусовий фонд и динамика органического вещества пахотных почв Правобережной Лесостепи УССР // Почвоведение. — 1981. — № 3.
7. Масевич У. Г., Рысс С. М. Болезни органов пищеварения. — Л., 1975. — С. 178-182.
8. Ногаллер А. М. Заболевания желчного пузыри и желчных путей. — М., 1969. — С. 281.
9. Фельдман Е. С. Медико-географические исследования территории Молдавии. — Кишинев, 1977.