В обласному архіві нами був знайдений документ від 27 серпня 1920 року з таким оголошенням: "Библиотека Вольной Академии художеств (здание краевого музея, быв. дом Вилинского) открыта для всех интересующихся искусством ежедневно с 5 до 8 часов вечера" [2]. Тобто в середині 1920 року в приміщенні музею знаходилась якась бібліотека. Зі спогадів Г. Г. Брілінга (сина одного з засновників музею) відомо, що у квартирі В. Ф. Коренева (співзасновник музею), де спочатку знаходився музей, існувала окрема кімната — бібліотека [3]. Після від'їзду В. Ф. Коренева з Вінниці разом з денікінцями книги залишились у квартирі, тобто у музеї. Інші засновники музею, розуміючи, що наукове вивчення, опис, систематизація колекцій неможливі без довідкової літератури, після об'єднання власних колекцій доповнили бібліотеку книгами. До речі, звідси й примітка 1921 року про довідковий характер літератури бібліотеки. Таким чином, ми приходимо до висновку, що бібліотека була створена разом з музеєм.

Бібліотека у 20-30-ті роки. У цей час остаточно визначилося місце бібліотеки у структурі музею. З цього приводу в 1924 р. Г. В. Брілінг в одному з музейних документів цитував книгу головного хранителя Румянцевського музею у Москві М. І. Романова "Как устраивать местные музеи" (М., 1919): "Необходимым дополнением отделов местного музея должна ставиться особая библиотека из основных научных сочинений по каждому отделу музея — из книг, заметок, статей местных газет, архивных материалов, дающих материал для изучения местной жизни" [4]. В свою чергу і місцева влада приділяла особливу увагу музейній бібліотеці. Саме вона визначала розпорядок роботи, коло читачів (художники, архітектори, історики, мистецтвознавці), яких мала обслуговувати бібліотека [5]. Разом з цим, фінансування бібліотеки було невеликим, майже мізерним: у звітному 1925/1926 р. — 70 крб. [6], а у 1926/ 1927 р. — 37 крб. 50 коп. [7]. Це при середньомісячному розмірі платні співробітників близько 50 крб. [8]. Тому фонд бібліотеки зростав дуже повільно:

26.06.1924 — 557 книг [9]
23.10.1926 — 691 книг [10]
18.11.1927 — 842 книг [11].

Проте невеликий за обсягом фонд був дуже якісним за складом. Зі спогадів Г. Г. Брілінга та бібліотекаря музею у 1932-1935 pp. С. К. Міхалевського у складі бібліотеки були: " Гнедич, Верман, "Старые годы", "Аполлон", "Русский библиофил", Бенуа "История живописи", "София", "Столица и усадьба", "Мир искусства", русские сатирические журналы 1905 года, ... Английский журнал "Studio" был собран за 30 лет, ... Никольский "История искусств", почти все работы Грабаря, большая коллекция монографий в роскошных изданиях начала XIX века на голландском, французском и английском языках. Было много книг на польском языке, относящихся главным образом к истории края. Был "Альбом ковровые изделия Средней Азии" — 2 тома, биографии царей Шильдера,... "Orientalisch Teppichkunde" и изданный в Англии альбом украинских ковров... Были в библиотеке 4 книги издания до 1600 года" [12]. Зберігались у бібліотеці старі світлини, гравюри, літографії.

У середині 30-их років бібліотека мала фонд близько 2000 примірників [13]. Але в цей час його основу складала вже політична, партійна література, яка ні до музею, ні до Поділля не мала безпосереднього відношення.

У цей період обов'язки бібліотекаря виконував спочатку консультант (експерт) [14], а пізніше окремий науковий співробітник. В різні часи ці обов'язки виконували Д. Ф. Грепачевський [15], Г. В. Брілінг [16], В. В. Єгерман [17], Д. Радченко [18], С. К. Міхалевський [19] та ін.

Під час німецько-фашистської окупації бібліотека, як і музей, залишались у місті. Коли 19 жовтня 1943 р. загорівся сусідний з музеєм педагогічний інститут, вогонь перекинувся до музейної бібліотеки. Майже весь фонд згорів. [20]

Післявоєнна історія бібліотеки.(Весь документальний матеріал цього розділу зберігається в архіві музею.) Як відомо, музейні експонати радянського періоду під час окупації були сховані, те ж саме було зроблено з бібліотечною партійно-політичною літературою. Через це від пожежі не постраждали стенографічні матеріали XIII-XVIII з'їздів ВКП(б), партійних конференцій, твори К. Маркса, Ф. Енгельса, В. Леніна, Й. Сталіна, радянських та військових діячів.

Згоріли не тільки фонд, але й каталоги, інвентарні книги фонду. 28 серпня 1946 р. було розпочато новий інвентарний опис. Книги в бібліотеку надходили з інших бібліотек міста (будинку Вінницького обласного партактиву, педінституту, міської дитячої бібліотеки, обласної колегії адвокатів тощо), бібліотек України та Радянського Союзу. В кінці цього року фонд складався вже з 2500 примірників, з яких близько 1100 — були журнали 20-30 тих років.

У подальший час фонд бібліотеки зростав:

Рік	1947	1952	1972**	1977	1982	1987	1992	1997
Фонд	≈2500	≈5000	5700	5685	6757	9672	9413	9581

 

** Книги сумарного обліку фонду за 1953-1971 pp. не збереглися.

Перші післявоєнні втрати бібліотека зазнала вже у 1948 році, коли за наказом облліту були списані О. Єфіменко "Історія українського народу" (К., 1906), М. Аркас "Історія України-Русі" (СПб., 1908). Але й подальші списання 1952, 1963, 1974 (763 прим.), 1977 (446 прим.), 1982 (1206 прим.), 1992 (734 прим.) позбавили фонд багатьох цікавих видань, особливо довоєнних журналів "Советское краеведение" (1930-1936), "Краєзнавство"(1927-1929), "Краеведение" (1924-1927), "Етнографічний вісник" (1925-1928), "Советский музей" (1938-1940), "Красный архив" (1936-1940). Через таке ставлення до зберігання фонду у сучасній бібліотеці залишились тільки 4 видання з першого складу бібліотеки (до середини 20-тих років), близько 80 книг — довоєнного складу і близько 200 — першого післявоєнного опису.

Водночас у 70-80-ті роки йшло активне поповнення фонду. Бібліотеки Києва (Державна історична бібліотека, Центральна наукова бібліотека АН України ім. В. Вернадського, Республіканська державна бібліотека ім. КПРС (нині Парламентська бібліотека України), бібліотека Львівського відділення АН України ім. В. Стефаника передали польську історичну літературу, бібліотека Хмельницького обласного краєзнавчого музею, Вінницька ОУНБ ім. К. Тімірязєва — краєзнавчу літературу. Центральні наукові бібліотеки Росії, бібліотеки Російського музею, Ермітажу, Третяковської галереї неодноразово передавали літературу з питань історії мистецтва. До складу бібліотеки були передані частини приватних бібліотек вінницьких науковців В. Д. Гопака з археології, А. І. Проскурка з геології, колишнього бібліотекаря музею С. К. Міхалевського.

Окрему частку фонду бібліотеки складають книги з автографами — Є. Сіцінського "Кам'янець-Подільський", наших земляків —письменників, вчених, художників, гостей музею.

Музейна бібліотека активно співпрацює з краєзнавчим відділом обласної наукової бібліотеки ім. К. Тімірязєва, підтримує традицію обслуговування спеціалістів та всіх, хто цікавиться рідним краєм.

ДЖЕРЕЛА

1. Державний архів Вінницької області.— Ф.Р-965.—Оп. 5.— Спр. 248.— Арк. 8 (зв.).
2. Там же.— Ф.Р-2625.— Оп.2.— Спр. 115.-Арк.90.
3. Там же.— Ф.Р-5257.— Оп. 1,— Спр. 2.—Арк.103.
4. Там же.— Ф.Р-254.— Оп.1.— Спр. 195.—Арк.87.
5. Там же.— Арк. 85; Спр. 237.— Арк. 67,80;Спр.645.-Арк.28.
6. Там же.— Ф.Р-256.— Оп. 1.— Спр. 1147. —Арк.8.
7. Там же.— Спр. 116.— Арк. 128.
8. Там же.
9. Там же.— Ф.Р-254.— Оп.1.— Спр. 645.— Арк.194.
10. Там же.— Ф.Р-256.— Оп.1.— Спр. 1147. Арк.8.
11. Там же.— Спр. 116.— Арк. 128.
12. Там же.— Ф.Р-5257.— Оп. 1.— Спр. 2.— Арк.272-274.
13. Там же.— Арк. 271.
14. Там же.— Ф.Р-254.— Оп. 1.— Спр. 645.- Арк.174.
15. Там же.— Ф.Р-2700.— Оп. 9.— Спр. 397.- Арк.3.
16. Там же.— Ф.Р-254.— Оп. 1.— Спр. 237.— Арк.117(зв).
17. Там же.— Спр. 307.— Арк. 91.
18. Там же.— Спр. 237.— Арк. 80.
19. Там же.— Ф.Р-254.— Оп. 1.— Спр. 294.-Арк.654.
20. Там же.— Ф.Р-5257.— Оп. 1.— Спр. 2.-Арк.271.