Ерліх Л. Д. "РОДИННА РЕЛІКВІЯ ЗАМОЙСЬКИХ"
18 декабря 2005
У збірці срібла Вінницького краєзнавчого музею окреме місце займає булава Яна Замойського.
Ім'я Яна Замойського тісно пов'язане з подільською землею. Ним був збудований костьол Флоріана Шарого та засноване місто Шаргород.
У спогадах Г. Г. Брілінга — сина Г. В. Брілінга — засновника Вінницького краєзнавчого музею, читаємо: "Лабунский (Лабунський С. І. — директор музею з 10.03.1932 р. по 11.09.1935 р.) вспомнил, что в эти годы (30-ті роки — Л. Е.) пришла как-то в музей старушка и рассказала, что она - последняя по прямой линии в роде Замойских, что у нее от предка — коронного гетьмана Польши XVIII в., осталась семейная реликвия — гетьманская булава. Ей уже некому передавать её по наследству, и она хочет передать булаву в музей".[1]
Певно, що стара жінка щось переплутала з датами, булава ця пов'язана з особистістю Яна Заморського — видатного політичного діяча Польші XVI століття. Ян Замойський народився у 1541 році. Освіту здобував у Парижі, Страсбурзі, Падуї. Вивчав латину і юриспруденцію. Крім політичної діяльності багато уваги і старань доклав до розвитку наук. З багатьма вченими і письменниками підтримував дружні стосунки, сприяв розвитку науки і мистецтва. Так у 1580 р. Заморський заснував м. Замость і влаштував там у 1594 р. академію на зразок італійських університетів, яка за браком коштів процвітати не могла. [1]
Основна діяльність Яна Замойського була політична. Він був коронним гетьманом і канцлером Польщі. На його долю випало три безкоролів'я, але треба віддати йому належне — він не прагнув корони і допомагав королям у справі державотворення Польщі. Замойський вірно служив Генріху Анжуйському, для якого польська корона була щаблем у політичній кар'єрі, бо прагнув корони Франції, і як тільки місце звільнилось — кинув Польщу. Замойський був соратником Стефана Баторія, після смерті якого у 1586 р. опинився в дуже скрутній ситуації. Як людина талановита і неординарна, мав велику кількість ворогів, особливо серед магнатів. Найбільше ненавиділи його Зборовські, які тяжіли до Австрії і хотіли бачити польським королем ерцгерцога австрійського Максимиліана. Але Замойський мав на меті обрання королем Польщі шведського королевича Сигізмунд а, який по матері походив від Ягеллонів. Почалась війна. В 1588 р. Максимиліан був вщент розбитий Замойським під стінами Кракова та при Бичині в Сілезії і здався у полон. Так у 1588 р. королем Польщі став Сигізмунд (Жигмонт) III Ваза. Але цікаво те, що подальші відносини канцлера і короля не склались. З першої зустрічі вони відчули неприязнь один до одного. Замойський вважав зовнішню політику короля згубною для Польщі і протидіяв їй. Король, зі своєї сторони, заважав планам Замойського. Проект канцлера про видання закону про порядок обрання королів, так само як і рішення справ у сеймах більшістю голосів, не зустріли підтримки. Замойський втратив колишній вплив. Помер він у 1605 році. [3]
Мабуть, булава, яка є окрасою збірки музею, була замовлена родичами Замойського на спомин про славні діяння пращура. На жаль, ми не знаємо імені майстра, тому що він не залишив ніяких позначок і тавра. Можемо тільки припустити, що зроблена булава на початку XIX ст.
Куля булави зварена з двох півкуль, палиця теж має шов. Булава вся вкрита пишним карбуванням, яке свідчить про високу майстерність і досконале володіння пуансоном. В центрі булави викарбувана сцена взяття в полон Замойським ерцгерцога Максимиліана; по боках розташовані чотири картуші з медальйонами всередині. На першому медальйоні викарбувано: IOANI ZAMOYSKI — Ян Замойський; на другому: MAG. POL. PRGFN — великий польський король Сигізмунд; на третьому — герб Польщі — одноголовий орел, на четвертому — невідомий герб.
Вісім медальйонів прикрашають палицю булави, між ними — пишний рослинний орнамент, характерний для срібних речей початку XIX ст., де домінують нові форми класицизму.
Два медальйони палиці — це портрети Яна Замойського і Сигізмунда III. Один медальйон прикрашений монограмою короля Сигізмунда: SR, тобто S — Сигізмунд, R — (Reks) король. Решта медальйонів — це сюжетні композиції, які відтворюють життя Я. Замойського, людські постаті тут представлені у характерному для того часу вбранні і озброєнні.
Ця булава має тріумфальний, офіційний характер і вражає своєю досконалістю. Вміло використовуючи світлотіньову гру карбованого рельєфу, майстер досяг великої художньої виразності.
Такі речі зустрічаються у музейних збірках дуже рідко. Булава Замойського — унікальна пам'ятка золотарського мистецтва. Вона безумовно є надбанням світової культури.
ЛІТЕРАТУРА
1. Державний архів Вінницької області.— Ф.Р-5257.— Оп. 1.—Спр. 3.— Арк. 25.
2. Бобржинский М. Очерки истории Польши: В 3 т.— СПб.,1891.-Т.3.— С. 138-140.
3. Замойский Я. // Энцикл. слов. / Брокгауз Ф. А, Эфрон И. А.—СПб., 1893.— Т. XII (23).— С. 205-206.
|
