В. Козюк "ПОДІЛЛЯ НА СТАРІЙ ЛИСТІВЦІ"
25 июля 2006
У середині 90-х рр. ХIХ ст. в книгарнях і кіосках Європи з’явилася новинка, що викликала значний інтерес: у продаж надійшли ілюстровані поштові картки. Серед перших зображень були види українських міст. Їх друкували Російська й Австро-Угорська імперії, де мешкали українці. Назви міст і службові написи на картках відтворювалися російською, німецькою, польською, французькою, італійською і лише зрідка українською мовою.
На початку ХХ ст. з’явилися також картки населених пунктів, розташованих на Поділлі: Кам’янця-Подільського, Вінниці, Могилева-Подільського, Тульчина, Немирова, Бара, Брацлава, Вапнярки та інших. Їхній зовнішній вигляд того періоду (рубіж ХIХ–ХХ ст.) відображено на листівках у всьому розмаїтті тодішнього життя — культурного, соціально-побутового, господарчого.
До серії листівок, присвячених окремому місту чи містечку, обов’язково входило його панорамне зображення — фотографія з високої дзвіниці, пожежної каланчі, водогінної вежі, багатоповерхового будинку тощо (іл. 1). Панорами найбільш значних частин міста друкувалися на декількох листівках. У серію зазвичай включали зображення центральних вулиць і майданів, архітектурних ансамблів (палаців, садиб,фортець), головних соборів, церков та інших культових споруд. На листівках також траплялися зображення адміністративних будинків, державних установ, театрів, Народних домів, готелів, ресторанів, навчальних та благодійних закладів, вокзалів, пристаней, міських парків та інших об’єктів. Оскільки замовлення на видання приймались і від приватних осіб, то кожен бажаючий міг замовити серію листівок або окрему листівку із зображенням власного будинку, книгарні, контори, улюбленого місця.
Іл. 1. Гайсин. Базар
Невипадково видова листівка почала розповсюджуватися наприкінці ХIХ ст.— якраз тоді, коли однією з характерних особливостей часу було швидке зростання міст, викликане бурхливим розвитком промислового виробництва і пов’язаних із ним торговельно-економічних відносин. Та й сама видова листівка виникла як елемент міської культури, тому вона так чутливо реагувала на всі вияви життя міста, на все нове в ньому. Вона швидко здобула загальне визнання. Власники подільських книгарень В. Райхер, Г. Шпізман, Д. Швахман, А. Поровський, С. Рехліс, О. Грінштейн, М.Зац стали замовниками листівок, і друкована продукція з місцевими краєвидами приносила їм непоганий прибуток.
Іл. 2. Подільський ринок
Видова листівка тісно пов’язана з тогочасним розвитком фотографії та друкарської справи. Наприклад, відомі вінницькі фотографи М. Рененкампф, Я. Куперман, Г. Бам, М. Бржеський стали авторами листівок, а М. Костецький із Брацлава за артистичне виконання художньої фотографії для листівок був удостоєний золотої медалі «GrandPrix» (Париж, 1912).
Вражають листівки з видами українських сіл і хуторів, здебільшого надруковані в російських серіях «Типи і види Малоросії» або «Українські типи і краєвиди». На жаль, зображення сіл і побуту сільського населення Поділля зустрічається надзвичайно рідко. Адже оригіналами для листівок переважно були знімки, зроблені на Полтавщині, Галичині, Буковині та Закарпатті. Листівок з сільськими краєвидами Поділля настільки мало, що їх можна перерахувати «на пальцях».
Особливий інтерес викликає «Лірник на Поділлі», надрукований в 1901 р. типографією М. Грейма в Кам’янці-Подільському. Не менш цікава «Подолія» (1910–1914 рр., Кам’янець-Подільський) (іл. 2). Видавничим товариством «Друкар» (Київ) та «Галицькою накладнею» (Коломия) в серії «Будівництво цивільне» були надруковані листівки «Ратуша» (ХVIII ст. в м. Марківка Ямпільського повіту на Поділлі) (іл. 3) і «Заїзд у Фельштиніна Поділлі», а в серії «Народне малярство»—«Хата в Білоусівці Гайсинського повіту» (іл. 4). Нам відомі також дві листівки з фотографій Л. Янушевича — видані у Львові в 20-х рр. «Краєвиди Поділля».
Значний інтерес викликають цікаві й рідкісні кольорові листівки, на яких зображено герб та карту Подільської губернії.
Іл. 3. Ратуша ХVIII ст. в м. Марківка Ямпільського повіту
Чимало листівок було видрукувано на тему «Українська культура». Шкода, що подільська тематика на них знову ж таки обмежена. В першу чергу, це зображення письменників, які народилися або працювали на Поділлі: М. Коцюбинського, Марка Вовчка та інших.
У 1912 р. видавництво «Час» видрукувало серію добродійних листівок з написом «Жертвуйте на пам’ятник Т. Шевченкові у Києві» за малюнками Амвросія Ждахи до історичної повісті «При битій дорозі», з них дві листівки «На ярмарку в Шаргороді» та «В корчмі у Немирові» стосуються Поділля.
Іл. 4. Хата в Білоусівці Гайсинського повіту
Значна частина листівок подільської тематики випускалась із репродукціями творів відомих художників, як-от: Наполеон Орда («Вінниця. Руїни Мурів», «Стрижавка. Палац над Бугом», 1912 р.), М. Тржбінський («Види старого Кам’янця-Подільського», «Берег Смотрича», «Брама Баторія», «Домініканська церква», «Карвасари», «Мінарет», «Руська брама», «Руська брама (інтер’єр)», «Старовинна українська церква»,«Стіна фортеці», «Тринітарська церква», «Фортеця», «Фортеця з боку Видровки», 1912 р.); Теодор Гріневич (серія «Народне мистецтво», зразки українського орнаменту, серія «Поділля», 9 листівок, 1913 р.); Дмитро Зерінг («Вінниця. Міська вежа», «Вигляд з Бугу», «Театр», 1920 р.); Володимир Гагенмейстер («Старий Кам’янець-Подільський. Ратуша», 1923 р., «На користь безробітним «Вітряна брама», 1924 р.;серія «Кам’янець-Подільський» з 12 кольорових листівок, 1926–1927 рр.; «Кам’янець на Поділлю», 1927 р.; серія «Жіночий народний одяг», «Поділля», «Поділля з фот[ографій] Грейма», «Поділля», «Поділля. Баба в опанчі», «Село Бубнівка Проскурівської округи», «Село Мазники Проскурівської округи», «Село Мазники Кам’янецької округи», 1927 р.; «Орнамент кераміки. Село Адамівка Кам’янецької округи», 1928 р.); Михайло Жук («Портрет Михайла Коцюбинського», 1917 р.; «Башта на розі Мурів», «Будинок Михайла Коцюбинського», «Куточок єврейської дільниці Єрусалимка», 1928 р.).
Отже, листівка була своєрідним елементом культури та побуту Поділля кінця ХIХ — початку ХХ ст. На сучасному етапі вона постає як неповторний образний документ і джерело дослідження минулого.
Література
1. Забочень М., Поліщук О., Яцюк В. Україна в старій листівці.— К.: Криниця, 2000.— 505 с.
2. Украина. Страницы прошлого: Фотоальбом.— К.: Мистецтво, 1987.— 168 с.
3. Кароєва Л. Р., Лиса Л. С., Філін О. О.Срібна мить.— Вінниця: Віноблдрук., 1998.— 48 с.
4. Вінниця, її околиці та Вінницька округа /За ред. В. Отамановського.— Вінниця: Віндерждрук. ім. Леніна, 1927.— 32 с.
5. Белицкий Я. М., Глезер Г. Н. Рассказы об открытках.— М.: Радио и связь,1986.— 144 с.
6. Шлеев В., Файнштейн Э. Художественные открытки и их собирание.— М.: Изогиз, 1960.— 36 с.
|
