Статьи  Научные работы Подільська старовина 2003 р. ( 29 ел. ) М. В. Потупчик, С. Хавлюк " ДЕЩО ПРО ЕЛЛІНІСТИЧНИЙ...
М. В. Потупчик, С. Хавлюк " ДЕЩО ПРО ЕЛЛІНІСТИЧНИЙ ІМПОРТ НА ПІЗНЬОСКІФСЬКОМУ ПОСЕЛЕННІ СОРОКА"
15 июля 2006
Висловлюємо вдячність Р. Стоянову за допомогу у підготовці статті.
У 2001 р. до фондів Вінницького обласного краєзнавчого музею поступила колекція знахідок різних років із археологічних розкопок кандидата історичних наук, доцента Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського П. І. Хавлюка (1925–2001). Окремий комплекс складали предмети з пізньоскіфського поселення IV–III ст. до н. е. біля с. Сорока Іллінецького району Вінницької області. Розкопки поселення провадилися у 1968 та 1973 рр. [4].
Значну групу знахідок з цього поселення складає елліністичний імпорт [4, с. 47–50]. В. Сороці він представлений здебільшого амфорною тарою. Це переважно амфори гераклейські (IV–III ст. до н. е.), фасоського типу (III ст. до н. е.), типу Солоха I. Серед багатьох уламків амфор є кілька із клеймами.
1. ΜΥΣ ΕΡ[Ι]
[ΛΥΚΩΝΣ]
Гераклея. Фабрикант Міс при магістраті Лікони.
Вироблено близько середини IV ст. до н. е. (рис. 1). Аналоги: [3, табл. 141, 4].
2, 3. Клейма не читаються. Однак характер і розміщення штампів типові для гераклейського клеймування першої чверті IV — першої чверті III ст. до н. е. [1] (рис. 2, 3).
4. ΒΑΤ[ΙΣΚΟ]ΕΡΙ [...]
ΑΙ[Φ...]
Синопа. Фабрикант Батіск. Ім’я магістрату і емблема відбиті.
Вироблено у 360–320 рр. до н. е. (I група за класифікацією Б. М. Гракова) (рис. 4). Аналоги: [1,№554].
До привізних речей, знайдених на поселенні, слід додати мідну іонійську монету (зберігається у приватній колекції) (рис. 5). Її діаметр—12 мм, товщина—2,5 мм. На аверсі зображений чоловік з вусами і, можливо, бородою, одягнутий у хітон; на голові корона з трьома зубцями; ліва рука простягнута вперед, права відведена назад, зігнута у лікті і тримає довгий скіпетр; під правою рукою грецькі літери ВА. На реверсі зображення не читається. У монети є отвір, вона використовувалась як підвіска. Прямих аналогів монети немає, але схожі монети карбувалися в містах Іонії у IV ст. до н. е. [5, p. 323–324].
Рис. 1–3—фрагменти шийок амфор із клеймами Гераклеї; 4—фрагмент ручки амфори із клеймом Синопи; 5—монета невідомого іонійського сатрапа
Набір керамічної тари з поселення Сорока характерний для керамічного імпорту Ольвії кінця IV—початку III ст. до. н. е. [2]. Саме того часу остаточно був освоєний прямий морський шлях із Гераклеї та Синопи у Північне Причорномор’я. Основними контрагентами по всіх статтях імпорту і експорту Ольвії стають елліністичні центри Малої Азії, особливо міста Іонії. Адже відомо, що Ольвія була заснована вихідцями з іонійського міста Мілет. Це підтверджується також і знахідкою іонійської монети невідомого сатрапа IV ст. до н. е.
Література
1. Брашинский И. Б. Греческий керамический импорт на Нижнем Дону в V–III вв. до н. э. /АН СССР. Ин т археологии.— Л., 1980.— 268 с.: ил.
2. Лейпунская Н. А. Керамическая тара из Ольвии.— К., 1981.— 120 с.
3. Монахов С. Ю. Греческие амфоры в Причерноморье: Комплексы керами ческой тары VII–II вв. до н.э.—Саратов: Изд во Саратов. ун та, 1999.— 678 с.
4. Хавлюк П. І. Пізньоскіфське селище Сорока//Археологія.— К.,1979.— Вип. 29.— С. 34–54.
5. A catalogue of the Greek coins of Ionia /Edit. A. Forni.— Bologna, 1964.— 452 p.: 39 tab.
|
|
