Музей М. Д. Леонтовича в сілі Марківка
10 ноября 2005
У 1969 році жителі сіл Марківки та Степанівки Теплицького району на загальних зборах ухвалили створити меморіальний комплекс садиби його батька Дмитра Феофановича, де загинув композитор.
За розпорядженням голови Вінницького обласного товариства охорони пам'яток історії та культури професора Вінницького державного інституту В.М. Борщевського, збирання матеріалів для музею було доручено викладачу педінституту Анатолію Федоровичу Завальнюку. Розпочались зустрічі, поїздки, пошуки експонатів, особистих речей композитора, документів та матеріалів. Багато цінних предметів передала дочка композитора Галина Миколаївна, яка мешкала у Тульчині.
Художній проект та оформлення експозиції музею згодився виконати відомий Львівський художник - автор Львівського музею І. Франка Ярослав Ульгурський. Ним виконано також архітектурний проект споруди музею Леонтовича. Меморіальний музей будувався на кошти жителів Марківки та Степанівни.
1977 ювілейний рік був оголошений UNESCO роком М.Д. Леонтовича. Був створений комітет у Міністерстві культури УРСР. Були виділені кошти на виготовлення на Львівській скульптурній фабриці бронзового погруддя Леонтовича (художній проект скульптора Галини Кальченко) та впорядкована могила композитора. Відкрито музей М.Д. Леонтовича у с. Марківка в грудні 1977 року на честь 100-літнього ювілею композитора.
Експозиція музею налічує 635 експонатів. Надзвичайно цінним придбанням музею є рідкісні матеріали. Найперше - це оригінальний рукопис партитури Леонтовича "Козака несуть", рукопис обробки "Ой сів- поїхав", факсимільні відбитки рукописів всесвітньо відомих "Щедрика", "Дударика", титульних обкладинок Першої та Другої збірки пісень з Поділля, оригінальні збірки "Десятків" пісень Леонтовича, які видавалися у 1920-ті роки "Дніпросоюзом".
У музеї велика кількість старовинних фотографій родини Леонтовичів, великий фотопортрет Марії Йосипівни - матері композитора, загальне фото батьків, сестер Миколи та інші. Великий інтерес у відвідувачів викликають збільшені гуртові фотографії, де Леонтович серед викладачів і семінаристів єпархіального училища; Леонтович серед учасників учительської конференції 1915 року в с.Вороновиця; маловідома фотографія Першого українського національного хору та інші. У залах, де розповідається про останні роки життя композитора, експонуються кілька фотографій батьківської хати Леонтовичів (у якій він загинув).
Цінними матеріалами експозиції є три живописні роботи художника Я. Ульгурського - це "Леонтович в останні роки життя", "Леонтович з Яворським, Стеценком у квартирі Капиця, що біля Софіївського собору" та художня інкрустація по дереву на сюжети веснянок.
Також у музеї є меморіальна кімната. Вона містить в собі особисті речі родини Леонтовичів. Тут старовинне піаніно, на якому вчилися грати всі діти Леонтовичів, великий дубовий стіл, настінний годинник, картини, посуд, килими, письмове приладдя та інше.
До 125-річниці з дня народження М.Д. Леонтовича в музей було відкрито ще одну кімнату під назвою "Леонтович та сучасність". Тут широко представлено цілий ряд афіш концертів, які відбулися до ювілейних дат композитора; матеріали по музичному училищі культури та мистецтв м.Вінниці, яке носить ім'я М.Д. Леонтовича, матеріли по педуніверситету. Також на одному з планшетів міститься список лауреатів районної премії ім. М.Д. Леонтовича.
|
