ВІЦА Б. Г.(с. Зеленянка) ДО ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО НАСЕЛЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ КРИЖОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ
15 апреля 2006
На території Крижопільського району учителем Кісницької НСШ Куцим Г. М. (1979—1982 pp.) та автором (1976, 1981—91 pp.) відкрито ряд різночасових поселень трипільської культури. Територія Крижопільського району лежить посередині Середнього Подністров'я і середньої течії Бугу, тобто, посередині між місцями концентрації вивчених трипільських поселень. Із заходу на схід район перерізає вододіл басейну цих річок (Подільська височина).
Нами виявлено поселення в Урочищі «Турська стінка» на південь від с Вільшанка за 3 км від села. Розміщене воно на лівому крутому березі колись повноводної річки Вільшанки, зліва безіменним глибоко врізаним рівчаком із струмком утворюється півострів. Столоподібне плато з трьох сторін має круті схили, злегка нахилене на Південь. Площа, на якій щороку виорюються уламки кераміки, грудки обпаленої глини, крем'яні знаряддя праці складає до 4 га. Висота поселення над урізом води р. Вільшанка біля 65—70 м по вертикалі. Відстань від р. Дністер на Північ 15—17 км від вододілу Дністер—Буг, по якому проходить залізниця Жмеринка—Одеса, 27 км.
Поселення в Урочищі «Світна долина» за 2 км на Південь від с. Савчине займає площу до 3 га, схил південний з трьох сторін облямовують пагорби. Від р. Дністер 20-25 км, від вододілу 12—15 км. Поселення «Антонове», «Кісниця», «Дохна» розміщені на пагорбах р. Марківка та її притоки Дохни за 7-8 км від вододілу, за 10-12 км від поселення «Світна долина» на схід.
Поселення в с. Зеленянці за 1 км на південь від гребеня вододілу розміщене на південно-східному пологому схилі при впадінні річечки Срібна в р Кам'янка. Із північного заходу обмежене крутим схилом яру. Культурний шар залягає на»:глибині 0,70-0,90 м до сучасного рівня, а в двох місцях матеріальні рештки виорюються плугом і чітко проглядають світлі плями чотирьох жител на темному фоні чорнозему. Площа, на якій виявляються уламки глиняного посуду, обпаленої аморфної глини, знаряддя праці — біля 10 га. Це поселення в басейні р. Дністер, справа від вододілу.
Зліва від вододілу в басейні р. Південний Буг виявлено поселення «Куці городи» на південно-східній окраїні с. М. Терпіти. Площа не визначена. Розміщене майже на гребені вододілу.
Поселення біля с Куничого нами не обстежене, але кераміка типова для трипілля. Знаходиться воно за 15—16 км від вододілу, 35 — 40 км під р. Південний Буг.
Отже, 6 поселень з дністровського боку вододілу і 2 із боку Південного Бугу в типовому класичному межиріччі.
Топографічне положення всіх нами виявлених поселені, залежить від рельєфу кожної конкретної місцини, але для всіх є загальним південні. Південно-східні схили горбів, оточені більш високими пагорбами. Спостерігається і близькість води.
На поселенні Турська Стінка проглядається захисний рів, що колись відокремлював півострів поселення від основного пагорба.
Оглядаючи трипільські поселення, нами зібрана значна кількість знарядь із кременю, каменю м'яких та твердих порід: багата кераміка, кістки тварин та роги. Найбільше, звичайно, уламків керамічного посуду, прясел, є і теракотові статуетки. На всіх поселеннях черепки коричнево-жовтих тонів, глина з домішками піску або мілко товченого шамоту. На поселенні “Зеленянка" знайдено декілька черепків сизувато-голубого відтінку, більш темного у внутрішній частині тіла.
За класифікацією Збеновича В. Г. і спираючись на його типологічні таблиці, ми дійшли висновку, що знайдені уламки належать трьом групам керамічного посуду. Співставляючи уламки горловин, денця, плечиків із зразками рисунків, ми вбачаємо декілька підтипів горщиків: з невисоким, ледь відігнутим високим прямим вінчиком, є уламки горщиків, у яких різкий перегин профілю посередині посудини, з приземленим тулубом, поступово звуженим до дна, типу напівсферичних чані.
На наш погляд, по формі, згинам, товщині стінок, придонних частинах та особливо верхніх краях більшість фрагментів кераміки складали горшки, миски, фруктовниці, чаші, покришки від посуду. В деяких уламках ми вбачаємо посудини — «зерновики», адже горловина велика, біля 30 см, стінки прямі, потовщені. Знайдено також піддони від фруктовниць, циліндричні, є також еліпсовидні, приплюснуті із широких боків.
На поселенні “Зеленянка” знайдено посудину правильної витонченої витягнутої форми, збереглося біля 1/3 її тіла із денцем. Дно прокреслене двома паралельними лініями і навхрест під прямим кутом знову двома. З чотирьох сторін на боках сосковидні вушка з отворами зверху-вниз, якраз навпроти «хреста» на денці. Аналогічні посудини описані Із поселень Олександрівна, Гайворон, лише без «хреста» на денці.
Черепки столового посуду більш тонкостінні, глина більш якісна, вимішана та обпалена рівномірно. Колір черепків різний, від жовтого до цегельного, є сірі і навіть чорнуваті. Поверхня гладенька як зверху, так і зсередини.
Орнаментація посуду найрізноманітніша. Найбільше врізаних ліній; прямі, типу спіралі, насічки. Є також відтиски гребінчастого штампу, особливо на черепках від шийки горшків та в придонній частині. Є і рельєфний орнамент, виконаний наліпленими горбочками діаметром до 3 мм по всьому вінчику горловини. Широко трапляються круглі або квадратні ямки — заглиблення.
Знайдено також черепки, орнаментовані червоною, темно-червоною та майже чорною охрою. Проглядаються витягнуті прямокутники, трикутники, але закінчені якість фігури по уламках визначити важко. Особливо гарно двома хвилеподібними паралельними лініями виконаними червоною і білою охрою орнаментований невеличкий тонкостінний (2 мм) черепок, мабуть, посудини культового призначення. Щось подібне описано А. Л. Есипенко з поселення Олександрівка. На поселеннях “Кісниця”, “Антоново” знайдено багато різних прясел та грузил, що свідчить про заняття ткацтвом жителями цих поселень. На всіх поселеннях в значній кількості зустрічаються шматки обпаленої глини кольору цегли, окремі мають темні включення, є перепалені грудки. На поселенні “Кісниця" на деяких шматках проглядають відбитки дерев'яних конструкцій: залишки рослин (стебла рослин та полова різних зернових культур). Знарядь праці із кременю найбільше зібрано на поселеннях “Кісниця”, “Антоново”, “Вільшанка”. Це —шкребки, проколки, вставки до серпів, ножевидні пластинки, уламок наконечника списа чи гарпуна, нуклеуси.
Із м'яких порід каменю знайдено зернотерку, точило, відбійник. З твердого каменю — половина сокири, тесло із сланцю. Є оригінальної форми відбійний молоток.
Ближче до Дністра на поселеннях крем'яні знаряддя праці темно-синього аж чорного кольору, кремній щільний, краї гострі. На вододілі та в басейні річки Буг («Куці Городи»,”3еленянка”) — сіруватого та білого кольору з темними включеннями. Є і темно-сірого кольору.
З пластики найбільшої уваги заслуговує теракота — фігурки жінок із поселення Зеленянка. Тут знайдено також фрагмент статуетки в сидячому положенні. Подібні знахідки здійснено і в поселеннях “Кісниця”, “Антоново”, ”Турська стінка”.
Найбільша багата зооморфна пластика поселення «Світна долина» біля с. Савчине. Там були знайдені фігурки биків, свині та ін. На жаль, більшість з них знищено.
Відкриті нами поселення трипільської культури простяглися від Дністра за 15 км. «Турська стінка», на північний схід, потім «Світна долина» 25 — 30 км. від Дністра, ближче до вододілу “Кісннця”, “Антоново” на вододіллі “Куці Городи”,”Зеленянка”, “Куниче” розміщене далі на північний cхід за 15 км від вододілу до Південного Бугу. Від поселень „Куці Городи”, “Зеленянка” за 70—75 км на південний схід по хребту вододілу розташовані Слобідка Західна, Олександрівна, на півн. схід від Слобідки на відстані 25—30 км — Чечельник. Цей район поселень розміщений якраз між вивченими науковцями густо заселеними середніми течіями річок Дністер і Південний Буг.
Безумовно, що в прилеглих до Крижопільського, Піщанському, Томашпільському, Тростянецькому районах теж є поселення, тільки воші невідомі. Науковцям і не вивчені, не описані. Тому ми можемо допустити, що міграція населення із Дністра ішла на схід та північ. В археологічній літературі є згадка про поселення раннього трипілля в Тиврівському районі. Поступово населення освоювало ліві притоки Дністра до їх витоків біля вододілу. Збільшення кількості населення, наявність придатних для землеробства земель в Побужжі штовхало до освоєння нових районів, що на кінець призвело до виходу на Південний Буг. Поступово міграція і освоєння нових районів на схід наклали відбиток на специфічний вигляд кераміки, кремнієвих знарядь праці, на що звертають увагу Н.Б. Бурдо і М.Ю. Віденко, які досліджували поселення Слобідка-Західна.
Про ці ж відмінності вказує Збенович В. Г., характеризуючи матеріальну культуру Побужжя. Якби міграція з долини річки Дністер пройшла за короткий термін, як говорить Збенович В. Г. в долину річки Південний Буг, то переселенці, безсумнівно, принесли б з собою готові знаряддя праці з кременю Дністра, а також прийоми і навички їх виготовлення з місцевого, хоч і відмінного матеріалу і вони були б в значній кількості виявлені при розкопках.
Організація нових досліджень або пошук і виявлення, картографування трипільських поселень на більш значній території межиріччя Дністер — Південний Буг дасть можливість більш достовірно трактувати поширення цієї унікальної землеробської культури з Балкан в південно-західні та центральні райони України, а також більш детально вивчити історію стародавнього населення на території нашого краю.
Література:
1. Бурдо Н. Б., Видейко М. Ю. Исследования раннетрипольского поселения Слободка-Западная в 1980 г. К.: Наук, думка, 1987.
2. Даниленко В. М., Макаревич М. П. Дослідження на II Сабатинському ранньотрипільському поселенні в 1949 р.// АП. — 1956. — № 6.
3. Бурдо Н. Б. Датировка раннетрипольского. поселення Александровка и проблема хронологического разделения Триполья. А.// Материалы по археологии Северного Причерноморья. — К., 1983.
4. Черныш Е. К. Основные направления путей расселения племен культуры Куккутении — Триполье в ранний период. — М., 1976.
5. Смолянинова С. П. Техника вторичной обработки кремня позднепалеолитических и мезолитических памятников Побужья. — К.: Наукова думка, 1986.
6. Збенович В. Г. Нові трипільські пам'ятники Середнього Подністров'я// Матеріали 12-ї конф. ІА АН УРСР — К., 1972.
7. Збенович В. Г. К проблеме происхождения Трипольской культуры. — К.: Наукова думка, 1980.
8. Збенович В. Г., Риндіна Н. В. Раскопки раннетрипольских поселений на Днестре// АО. — 1980.
9. Бурдо Н. Б. Исследования раннетрипольских поселений на севере Одесской области//АО. — 1981.
10. Касюк М. С. Разведки раннетрипольских поселении в с. Могильна// КСИИМК. — 1954.
11. Даниленко В. Н. Неолит Побужья и сложение трипольской культуры// КСИА АН УССР 1960.
12. Даниленко В. Н. Неолит Украины. — К.: Наукова думка, 1969.
|
