ПІРУС Т.П. СПОГАДИ ПРО КОВАЛІВ СЕЛА РАХІНИ-ЛІСОВІ
15 апреля 2006
Ковалі в селі Рахни-Лісові були постійно. Жили вони в різних кутках села. Колись їх хатини були майже на краю села, а тепер ці райони входять в центральну частину - села. Коло ставка (на Ліківці) проживав Мазур Терентій, коло лісу (вулиця Коцюбова) — Божик Іван Семенович, на станції — Панасенко І., Рижий М., за переїздом — Вітковський Ю. М.
Сільська кузня мала вигляд однокамерної хатини. Вона була обладнана горном 1 міхом, коритом з водою для гартування та стояком для підковки чобіт. Перед кузнею Інколи був навіс і стовп для прив'язування коней під час підковування Свої Інструменти для роботи коваль, як правило, робив сам. Інколи йому вони переходили від батька-коваля чи учителя-коваля. Інструменти були такі: ковадло, яке кріпилось на колодці, щипці, молот, молоток-пробійник, лещата, ножиці, розточка для копит, ножівка, ключі для нарізки гвинтів, а також для розкручування 1 відкручування гайок, інструмент для вироблення цвяхів тощо.
Кування застосовували холодне (дуже рідко) 1 гаряче. Нагріті в ковальському горні, в якому горіло деревне вугілля, залізо або сталь розжарювали шляхом роздмухування полум'я за допомогою ковальського міха із встановленим в нього соплом. За кольором розжареного металу коваль визначав його готовність до обробки. Цей досвід приходив до нього через роки роботи з металом. В деяких випадках коваль працював з підручним. Це був його помічник, який в такому разі був молотобійцем. Коваль, тримаючи кліщами предмет, що лежав на ковадлі, ударами молотка показував молотобійцю, куди бити молотом, щоб надати предметові потрібної форми. Під кінець предмет опускали в воду, щоб краще його загартувати. Так односельчани згадують, що у коваля Іскри (так його пам'ятають в селі) працював підручним Неприсяжний Макар — чоловік неабиякої сили.
Рахнянські ковалі кували молотки, сокири, серпи, підкови, рогачі, лопати, коси, цвяхи, вудила, стремена, гачки, дверні клямки і навіть сковороди. Кожен з них виготовляв предмети , які були потрібні в господарстві, в повсякденному користуванні. Часто ковалі виконували замовлення і виносили свої вироби на базар у п'ятницю. Щоп'ятниці до Рахнів приїздили з навколишніх 1 віддалених сіл продавці 1 покупці. Базар у Рахнах славився своїм багатим вибором товарів. І сьогодні жителі області користуються виборами сільських ковалів Рахнів-Лісових.
Ковалі працювали над оковкою возів. Найскладнішим у цій справі було натягування обруча (шини) на колесо. Щоб шина налізла на дерев'яний обід, коваль надівав її в розжареному стані і негайно охолоджував холодною водою, щоб не загорілося дерево. При оковці колеса необхідний був точний розрахунок. Завдяки віковій практиці цю операцію проводили з високою майстерністю. Рахнянський коваль Іскра був неперевершеним у роботі над оковкою возів. А ще він міг зробити такого возика, згадують односельці, якого нікому не вдавалось зробити. «Торкнеш його одним пальцем, а він покотиться на 100 метрів».
На станції Рахни-Лісові в майстерні працював станційний коваль. Він виконував різноманітні ремонтні роботи, кував також різні вироби, необхідні в домашньому господарстві на селі. Збереглось в пам'яті односельців його ім'я — Рижий Микола. Один із робітників станції — Андрій, який колись працював на станції черговим, почав в 60-х роках працювати ковалем. Працював він сам, його справу ніхто не продовжив. Залишилась кузня.
Нині в селі працює ковалем Генне Віктор Петрович, виконуючи різні замовлення і ремонтні роботи. Приїздить в село на роботу й коваль із Шпикова (7 км від Рахнів), якого можна віднести до «мандрівного».
Останніх три роки в селі проживає коваль з 35 річним ковальським стажем Пірус Петро Андрійович (уроженець цього села). Часом виконує замовлення місцевого радгоспу, якийсь час безпосередньо працював В сільській кузні. Він має багатий набір ковальського інструменту, виготовлений ним власноруч, користується в сільському господарстві своїми майстерно виготовленими знаряддями праці. Серед ковалів користується авторитетом. Визнаний серед ковалів міста Вінниці, як майстер своєї справи, адже більше 30 років він працював ковалем на підприємствах м. Вінниці.
|
