Iсторія Поділля
7 ноября 2005
Перші державні структури на території сучасної Вінниччини з'явилися в ХІІІ ст., коли землі Верхнього Побужжя відійшли до Галицько-Волинського князівства. Наступного століття ці землі були завойовані литовським князем Ольгердом. З 1363 роком пов'язана перша письмова згадка про м. Вінницю. Князь Ольгерд подарував землі своїм небожам - синам брата Коріата, які "всі городы Подольския умуровали и всю землю Подольскую осели".
Після Берестейської унії 1596 р. землі Брацлавщини перейшли до Речі Посполитої. З цим краєм пов'язано зародження козацтва, організація реєстрового козацтва, перші козацько-селянські заворушення К. Косинського, С. Наливайка. Подоляни брали активну участь у подіях національно-визвольної війни 1648-1657 рр. під проводом Б. Хмельницького. Чимало значних битв відбулося на теренах області: Пилявці (1648), Батіг (1652), Жванець (1653), Буша (1654). За Гетьманщини місцеві землі увійшли до складу Кальницького (Вінницького), Брацлавського козацьких полків.
У добу середньовіччя розвивалися ремесла, торгівля, були засновані старовинні подільські міста Брацлав, Шаргород, Бар, Могилів-Подільський. Після недовгої турецької окупації 2-ї пол. XVII ст. на подільські землі повернулися поляки. Потім у 1793 р. ці землі увійшли до складу Російської імперії. Визвольний рух тут не вщухав. У XVIII ст ширився гайдамацький рух, на початку ХІХ ст. стали відомими імена Устима Кармалюка, декабристів (Південне товариство у Тульчині).
Буржуазні реформи російського імператора Олександра ІІ сприяли значним змінам у подільському селі, змінам у структурі подільської економіки, які посилилися після будівництва залізниці Одеса - Київ у 80-х роках ХІХ ст. Активно почала розвиватися харчова, машинобудівна, хімічна промисловість. Досить швидко Вінниця стала економічною столицею губернії. Цей перехідний період також знайшов відображення в експозиції музею.
Освіта в регіоні висвітлюється за допомогою речей, які належали випускниці місцевої жіночої гімназії Н. Жулавській, вихованці жіночого пансіону З. Зінько. Окремий комплекс експонатів розповідає про винахідника польової кухні А. Турчановича. З Поділлям цього часу пов'язані імена представників української культури С. Руданського, М. Коцюбинського, М. Леонтовича, К. Стеценка, Олени Пчілки і Лесі Українки, Марко Вовчок. Експонати експозиції представляють міський побут поч. ХХ ст.
Події першої світової війни безпосередньо пов'язані з теренами нашої області. Чимало військ, тилових підрозділів розміщувалося тут. Окремий комплекс складають предмети цієї епохи.
Історично склалося, що події національно-визвольних змагань на теренах Поділля набули найбільш запеклих форм. Про ці бурхливі роки в експозиції розповідають документи, фотографії, листівки, газети Центральної Ради, Гетьманату, Директорії. У вітринах експонуються грошові знаки, зброя, предмети побуту цього періоду. За ці роки на території нашого краю змінилося кілька форм державності, і кожна зі своєю політичною та адміністративною структурою, інститутами виконавчої та судової влади.
Дуже складною виявилася доля м. Вінниці. Після Лютневої революції на Поділлі, як і по всій Україні, виникло тривладдя. На владу у м. Вінниці претендували три структури:
Рада громадських організацій (голова - З. Грохольський);
Подільська губернська українська Рада (голова - Д. Маркович);
Рада робітничих і солдатських депутатів Поділля (голова - Є. Едельштейн).
Пізніше м. Вінниця на досить складному етапі Української революції (листопад 1918 - травень 1920 рр.) тричі ставала місцем перебування урядових структур Української Народної Республіки і саме тут ухвалювалися принципові, доленосні для національної державності рішення.
Наступні неоднозначні сторінки нашої історії 1920-30-х років: голодомор 1932-1933 років на Поділлі, політичні репресії, руйнування храмів в період сталінського терору, - знайшли відображення в залах експозиції.
Разом з тим у цей самий час результати нової економічної політики привнесли певні позитивні зрушення в економіку краю. Були забезпечені умови для відбудови та розвитку промисловості, пожвавлення торгівлі, поліпшення становища населення. Здійснювалися заходи щодо ліквідації неписьменності на Поділлі, розвитку національної культури. Видатним діячам української науки і культури В. Д. Отамановському, М. К. Гудзію присвячена окрема вітрина.
Наступні зали присвячені періоду другої світової війни. Краєзнавчий зміст експозиції розкривається на тлі загального перебігу подій Великої Вітчизняної війни. Її основним стрижневим напрямком є розповідь про долю наших земляків на фронті й тилу, радянському і націоналістичному підпіллі та партизанському русі, в окупації і русі Опору у Західній Європі.
Представлений бойовий шлях військових частин, які брали участь у звільненні області від загарбників. Експонуються предмети воєнного побуту, фотографії, документи, різного роду реліквійні матеріали, які мають яскраві "легенди".
|
